ВІТАЄМО ВІКТОРА МИКОЛАЙОВИЧА БЕСЧАСТНОГО З 15-РІЧЧЯМ НА ПОСАДІ РЕКТОРА ДОНЕЦЬКОГО ЮРИДИЧНОГО ІНСТИТУТУ МВС УКРАЇНИ!

15 років – це 5 475 днів, 131 400 годин наполегливої, самовідданої праці, нових пошуків, креативних ідей і вольових рішень на благо рідного навчального закладу, в ім’я розвитку науки, заради процвітання України.

Для нас, наукової спільноти інституту, Віктор Миколайович Бесчастний – приклад щоденної сумлінної роботи над собою, вимогливості й працездатності, завзятий генератор ідей, умілий організатор, невтомний науковець…

Ім’я ректора Донецького юридичного інституту МВС України добре відоме й знане в наукових колах України і світу, адже В. М. Бесчастний є автором понад 200 наукових праць, у тому числі 20 монографій; 45 підручників, навчальних і навчально-методичних посібників; 117 статей у фахових виданнях; активним організатором і учасником сотень конференцій та інших наукових заходів різних рівнів. Потужний науковий потенціал В. М. Бесчастного викликає захоплення і подив водночас, надихає й мотивує до роботи кожного зі співробітників, окриляє, вселяє віру у свої сили.

Варто відзначити, що за 15 років роботи на посаді ректора Донецького юридичного інституту В. М. Бесчастний успішно захистив 1 кандидатську і 2 докторські дисертації, здобув науковий ступінь доктора наук з державного управління у 2010 році і науковий ступінь доктора юридичних наук у 2018 році.

Наукові надбання і практичний досвід Віктора Миколайовича, його безцінні наукові поради й керівництво дисертаційними дослідженнями сприяло становленню багатьох учених-правників України.

Віктор Миколайович завжди вірить у перемогу, у свій колектив, у силу згуртованості і єдності колективу, професіоналізм та людську гідність, і саме завдяки цим пріоритетам інститутові, усупереч усім викликам долі, вдалося пережити лихоліття, зневіру і з новою силою, упевнено й сміливо заявити про себе. І сьогодні заклад щоденно виборює право на існування, стрімко розвивається, розбудовується і в Кривому Розі, і в Маріуполі, і в тому титанічна, і без перебільшення, головна заслуга його очільника, наставника – ректора Бесчастного Віктора Миколайовича, який не лише ретельно, старанно оберігає закладені традиції, а й примножує їх, постійно удосконалює, не лише ідучи в ногу з часом, а іноді навіть випереджаючи час.

Рядки одного з віршів Бориса Пастернака:

Во всем мне хочется дойти

До самой сути.

В работе, в поисках пути,

В сердечной смуте…

стали не лише улюбленими, а й девізом, мабуть, усього життя Віктора Миколайовича – ДІЙТИ У ВСЬОМУ ДО САМОЇ СУТІ…

Вікторе Миколайовичу, від імені наукової спільноти інституту, згуртованого Вами колективу дякуємо за Ваш наполегливий труд, кропітку і самовіддану працю, значний внесок у розвиток науки країни, за Вашу вимогливість і принциповість, мудрість і розважливість, вірність і відданість справі.

Бажаємо Вам, пане ректоре, невичерпного джерела натхнення, втілення всіх ідей, реалізації нових задумів, творчих і життєвих планів, надійного тилу – вірної команди однодумців, численних звершень, і головне – оптимізму, віри й любові!